Американська і британська лексика – відмінності варіантів в сучасній літературній англійській мові

Особливості англійської мови в Америці протягом тривалого часу привертають увагу лінгвістів. Інтерес, що проявляється до цієї проблеми, визначається її істотним значенням не тільки для англістики, але і в колі таких актуальних питань загального мовознавства, як природа мови в її територіальній варіативності, варіативність літературних норм, співвідношення між варіантами літературної мови, між останніми і територіальними діалектами та ін. В той же час доводиться констатувати, що не всі сторони цієї проблеми отримали задовільне висвітлення в науковій літературі. Так, наприклад, порівняльне вивчення лексики літературної мови в Англії й Америці, по суті, залишалося поза увагою дослідників.

Тим часом вивчення розпізнавальних елементів літературної англійської мови на всіх рівнях мовної системи, в тому числі і в області лексики, набуває особливого значення, оскільки для сучасної англійської мови характерна відома територіальна варіативність літературних норм. Визнання цього факту лежить в основі самого поняття варіанту літературної мови, який може бути визначений як територіальний різновид нормованої літературної мови.

Зі сказаного вище випливає, що відома гетерогенність властива не тільки національній англійській мові в цілому з її полярними різновидами – літературною мовою та місцевими діалектами, а й літературній мові, яка розпадається на територіальні варіанти, що протистоять один одному. А це в свою чергу означає, що структура сучасної англійської літературної мови може бути представлена ​​як макросистема, що включає мікросистеми її варіантів.

Для з’ясування реального співвідношення між елементами мікросистем, що зіставляються, надзвичайно важливо, на наш погляд, враховувати ту обставину, що, будучи окремими системами, що входять в єдину систему літературної мови, вони характеризуються явним переважанням загальних елементів над елементами розпізнавальними. Сукупність загальних (інваріантних) елементів або зона перехрещення (overlap), утворена при накладенні мікросистем одна на одну, складає їх загальне ядро ​​(common core).

Таким чином, порівняльний аналіз мікросистем, що перехрещуються, повинен бути в своїй основі трихотомичним. Його найважливішою умовою є віднесення досліджуваних явищ до однієї з трьох співвідносних категорій: 1) явища, що становлять специфіку мікросистеми А, 2) явища, що становлять специфіку мікросистеми В і 3) явища, що відносяться до загального ядра. Ця вимога має бути поширена на аналіз всіх рівнів мовної системи, у тому числі й лексики. Що стосується нашої теми це означає, що лексичні одиниці, що зіставляються, (лексико-семантичні варіанти слів, слова і стійкі словосполучення) повинні бути віднесені до однієї з наступних трьох груп: 1) американізми, тобто одиниці, специфічні для американського варіанту англійської мови, 2) бритицизми, тобто одиниці, специфічні для британського варіанту, і 3) загальноанглійські одиниці, тобто одиниці загального ядра.

Аналіз, при якому порушується зазначена умова, дає викривлену картину співвідношення між елементами мікросистем, що зіставляються. Про це, зокрема, свідчать ті порівняльні списки, які, за задумом авторів ряду робіт, повинні ілюструвати розбіжності між англійською мовою в Англії й Америці в області лексики. У цих списках лексичні одиниці обох варіантів протиставляються один одному за спрощеною схемою, згідно з якою одна з протиставлюваних одиниць обов’язково є американізмом, а інша – бритицизмом. Класичними прикладами такого роду кореляцій є flat/apartment – «квартира», leader/editorial – «передова стаття», railway/railoroad – «залізниця», ugly/homely – «некрасивий», luggage/baggage – «багаж», autumn/fall – «осінь», в яких перша одиниця протиставляється другій як брітицизм американізму. Тим часом більш диференційований аналіз на основі зазначеної вище трихотомії показав би, що такі одиниці, як flat, editorial, railway, luggage і autumn є загальноанглійськими одиницями, тобто одиницями загального ядра. Співвідношення між протиставлюваними лексичними одиницями аж ніяк не вичерпується протипоставленнями типу а: b, де а і b – одиниці, специфічні для того чи іншого варіанта. Значно частіше, як ми побачимо нижче, утворюються протиставлення типу a/c: с і b/c: с, де с – одиниця загального ядра. Члени протиставлень а й b будуть надалі іменуватися локально маркованими.

Не менш поширеною помилкою є включення в розряд американізмів лексичних одиниць, які є такими лише за походженням (пор., наприклад, слова типу skunk – «скунс», prairie – «прерія», wigwam – «вігвам», moccassin – «мокасин», які ряд авторів розглядають як американізми). При цьому в якості основного критерію для віднесення тієї чи іншої лексичної одиниці до американізмів або бритицизмів використовується не ареал самої одиниці, а ареал її денотата.

Однією з найважливіших умов порівняльного аналізу є і те, що порівнювані явища повинні розглядатися не ізольовано, а в контексті відповідних мікросистем. Стосовно лексико-семантичного рівня ця вимога означає обов’язковість обліку як міжсистемних, так і внутрішньосистемних смислових і словотворчих зв’язків протиставлюваних одиниць.

Синхронний аналіз розпізнавальних елементів американського і британського варіантів дозволяє виділити наступні види лексико-семантичних відмінностей.

  1. Здається обґрунтованим розмежування двох основних типів лексико-семантичних відмінностей – відмінностей плану змісту при спільності в плані вираження і відмінностей плану вираження при спільності в плані змісту. Члени відповідностей, що виділяються на основі протиставлення першого роду, будуть надалі іменуватися лексико-семантичними дивергентами, а члени відповідностей другого роду – лексико-семантичними аналогами.
  2. У групу лексико-семантичних дивергентів входять слова, які виявляють більш-менш значні розбіжності у своїй смисловій структурі при спільності звукової оболонки. Вказані відмінності можна поділити на кілька основних категорій:

а) Слова, що входять в мікросистеми британського й американського варіантів літературної англійської мови, перетинаються певною частиною своєї смислової структури і виявляють розбіжності лише в тій частині, яка відноситься до однієї з мікросистем. У таких слів, як market (загальноангл. «ринок; базар; збут; торгівля» та амер. «продовольчий магазин»), reader (загальноангл. «читач; читець; рецензент» та ін. і брит. «лектор, викладач університету»), відзначається співіснування одного локально маркованого лексико-семантичного варіанта (американізму або бритицизму) з варіантами загальноанглійськими.

Таким чином, мова йде про дивергентне протиставлення з одностороннім локальним маркуванням. На рівні протиставлюваних мікросистем смислова структура цього слова являє собою в одному випадку сукупність його загальноанглійських значень, а в іншому – сукупність його загальноанглійськмх значень плюс значення, властиве лише одному з варіантів.

б) Розбіжності, які виявляються в смисловій структурі таких слів, як faculty (загальноангл. «здатність, дар», брит. «факультет», амер. «професорсько-викладацький склад») і transportation (загальноангл. «перевезення, транспортування», амер. «залізничний квиток», брит. «посилання на каторгу»), у яких загальноанглійські лексико-семантичні варіанти співіснують не з одним локально маркованим варіантом, а з двома – американізмом і бритицизмом.

Подібні дивергентні протиставлення можуть бути охарактеризовані як протиставлення з двостороннім локальним маркуванням. На рівні протиставлюваних мікросистем смислова структура кожного дивергента являє собою сукупність специфічних для даного варіанту і загальноанглійських значень.

в) У дивергентів зовсім відсутні співпадаючі лексичні значення. Такі одиниці, як billion (амер. – «мільярд», брит. – «більйон»), dresser (амер. «туалетний столик» і брит. «кухонний столик») та ін. – це одиниці різних мікросистем. У той же час той факт, що зазначені вище лексико-семантичні дивергенти взаємовиключаються в рамках однієї і тієї ж мікросистеми (перебувають у відношенні міжсистемної додаткової дистрибуції) і виявляють певний смисловий зв’язок, що дозволяє розглядати їх як варіанти одних і тих же одиниць мікросистеми.

г) Відношення між дивергентами може характеризуватися й повною відсутністю будь-якого смислового зв’язку. Пор., наприклад, загальноангл. muller – «товкач, ступка» і амер. muller – «замислена людина, любитель міркувати».

У таких випадках дивергенти не є варіантами однієї і тієї ж одиниці мікросистеми, а різними словами-омонімами.

Між охарактеризованими вище дивергентними протиставленнями спостерігається ряд принципових відмінностей. Насамперед слід зазначити, що в останньому випадку на відміну від усіх попередніх розбіжності стосуються самого інвентарю конститутивних одиниць лексико-семантичної системи. У той же час у всіх попередніх випадках часткові смислові розбіжності між дивергентами проявляються в різному функціонуванні одних і тих же одиниць, тобто в розбіжності діапазону контекстуальних оточень, в яких ці одиниці можуть зустрічатися в кожній із протиставлюваних мікросистем.

Разом з тим зазначені види дивергентних протиставлень далеко не рівнозначні за своєю питомою вагою. Відмінності, що зачіпають лексико-семантичні варіанти слів, явно переважають над відмінностями, що стосуються самого інвентарю слів. Про це переконливо свідчать дані словників, в яких помітки «американізм» або «бритицизм», як правило, супроводжують не слово в цілому, а лише деякі з його значень. За нашими спостереженнями, найбільш характерним видом дивергентних протиставлень є описані вище протиставлення з одностороннім локальним маркуванням.

  1. Аналогові протиставлення розпадаються на такі категорії:

а) Відмінності в плані вираження проявляються в окремих розбіжностях у звуковій оболонці одних і тих же слів. При цьому в якості членів протиставлень виступають фонематичні варіанти слів. Зрозуміло, мова йде не про протиставлення, обумовлені відмінностями у фонологічних системах британського та американського варіантів, а про протиставлення типу tomato [tə’ma: tou] і tomato [tə’meitou], обумовлених лише частковою розбіжністю в фонемному складі окремих слів чи груп слів. Серед них найбільш часто зустрічаються багаточленні протиставлення з одним локально маркованим членом. Наприклад:

nephew [‘nefju: Б’ nevju / ‘nefju]; ration [‘ræʃn:’ ræʃn / A ‘reiʃn]; herb [A ərb / hərb: hə: b].

Загальноанглійський і локально маркований аналоги, співіснуючі в одному з варіантів, найчастіше перебувають у відношенні вільної варіації. В окремих випадках між ними спостерігається відношення додаткової дистрибуції.

б) До числа морфофонематичних варіантів відносяться аналоги, у яких відмінність у фонемному складі супроводжується певними словотворчими афіксами. Сюди відноситься група іменників і прикметників на -ile, у яких фонематичним корелятом даного суфікса є [ail] в британському варіанті і [il] або [l] в американському. Зазначена відмінність виявляють такі слова, як missile, docile, hostile, sterile, tactile. Однак варто зазначити, що протиставлення [-il, -l]: [-ail] охоплює не всі слова, що мають даний суфікс, а лише певну обмежену групу.

в) В інших випадках відмінності, які виявляються у морфофонематичних варіантах одних і тих же слів, стосуються супрасегментних фонем і проявляються в певних варіаціях, які зачіпають суперфікси, тобто «морфеми, що повністю складаються з супрасегментних фонем». Ці розбіжності полягають в тому, що певна група слів в американському варіанті характеризується наявністю суперфікса {“}, а в британському варіанті {‘}. Сюди відноситься велика група слів на -ory або -ary (-ery). Пор. A’ dictionàry – Б ‘dictionary; A’ dormitòry – Б ‘dormitory.

Дана відмінність поширюється не на всі слова, що відповідають зазначеним ознакам.

Якщо переважна більшість фонематичних варіантів утворює ізольовані аналогові протиставлення, то морфофонематичні варіанти зазвичай утворюють пропорційні протиставлення, тобто групу кореляцій, члени яких співвідносяться один з одним по одній і тій же ознаці (а: b = с: d і т. д. ). У той же час вельми показово і те, що, як зазначалося вище, ці протиставлення охоплюють лише обмежену групу співвідносних за цією ознакою аналогів.

Відмінною рисою аналогових протиставлень, в якості членів яких виступають різні слова, є явна перевага протиставлень з одностороннім локальним маркуванням. Синонімія між локально маркованими і загальноанглійськими одиницями є досить характерним явищем для обох варіантів англійської мови. У деяких випадках ці одиниці вільно варіюють одна з одною, як, наприклад, амер. mailman і загальноангл. postman – «листоноша». Однак значно частіше між такого роду синонімами спостерігається певна диференціація – смислова або стилістична.

У тих випадках, коли аналоги, що співіснують в рамках одного з варіантів, є по відношенню один до одного ідеографічними синонімами, їх значення зазвичай співвідносяться одне з одним як видове і родове поняття. Такий смисловий зв’язок виявляють, зокрема, співіснуючі в американському варіанті амер. apartment і загальноангл. flat – «квартира». Наші спостереження підтверджують думку Т. Пайлза, який вважає, що якщо apartment в Америці означає «квартира» взагалі, то його загальноанглійський аналог означає «невелику, скромну квартиру».

Для вельми численних груп аналогів, диференціація між якими виявляється у стилістичній площині, найбільш характерне таке співвідношення, при якому стилістично нейтральна загальноанглійська одиниця є опорним словом синонімічної пари (термін В. В. Виноградова). Мабуть, одним з найбільш широко поширених і регулярних протиставлень є протиставлення стилістично нейтральної загальноанглійської одиниці американському аналогу, яка має певне розмовне забарвлення. Сюди відносяться такі пари, як test: A. tryout – «випробування»; picnic: A cookout – «пікнік»; to modernize: A to update – «модернізувати»; strike: A tieup – «страйк»; to reprimand: A to call down –«робити догану»; to ease: A to let up – «послабити» та ін. Серед локально маркованих членів аналогових протиставлень відзначається досить велика група американізмів, що представляють собою евфемістичні еквіваленти стилістично нейтральних одиниць загального ядра. Пор., Наприклад, A mortician і загальноангл. undertaker «трунар», A casket і загальноангл. coffin – «труна», A beautician і загальноангл. hairdresser – «дамський перукар».

  1. Між аналоговими і дивергентними протиставленнями існує сама безпосередній зв’язок. Розглянемо як приклад іменник truck, у якого відзначаються такі локально марковані лексико-семантичні варіанти: а) вантажівка (А) і b) відкрита залізнична платформа (Б). Позначимо ці варіанти відповідно а і b:
truck
| |
a b

Далі встановлюємо, що лексико-семантичний варіант truck a (А) є аналогом по відношенню до lorry (Б), a truck b (Б) – аналогом по відношенню до flat-car (А). Таким чином, від іменника truck відгалужуються дві аналогових відповідності: 1) A truck: Б lorry і 2) Б truck: A flat-car. Сукупність аналогових і дивергентних протиставлень, в які входить іменник truck, може бути представлена наступним чином:

truck
| |
a b
lorry flat-car

Подібну сукупність аналогових і дивергентних пар назвемо аналого-дивергентним ланцюжком. Теоретично аналого-дивергентний ланцюжок може бути продовжений в обидві сторони до нескінченності. Однак насправді це виключається, оскільки для цього обов’язкова наявність дивергентних протиставлень з двостороннім локальним маркуванням в кожній наступній ланці, а, як було встановлено вище, подібні протиставлення зустрічаються вкрай рідко. Наведений вище ланцюжок охоплює два дивергенти і дві пари аналогів. Така, згідно з нашими спостереженнями, гранична протяжність більшості аналого-дивергентних ланцюжків.

Таким чином, обмежена протяжність аналого-дивергентних ланцюжків служить наочним підтвердженням значного переважання односторонньо маркованих протиставлень.

III. Аналіз лексико-семантичних розбіжностей був би неповним без з’ясування співвідношення між відмітними елементами та іншими пов’язаними з ними елементами відповідних мікросистем, без визначення того, як окремі розбіжності відображаються на внутрішньо-системних зв’язках, тобто без виявлення «структурних наслідків» окремих відмінностей. При цьому об’єктом зіставлення стають не окремі одиниці лексико-семантичної системи – слова, лексико-семантичні варіанти слів, стійкі словосполучення, а певні групи лексичних одиниць, об’єднаних внутрісистемними смисловими і словотворчими зв’язками.

  1. Наведені вище лексико-семантичні відмінності між британським і американським варіантами нерідко відбиваються на складі словотворчих парадигм (сукупності слів, утворених від даної основи шляхом афіксації, словоскладання, конверсії та ін.) одиниць, що протиставляються одна одній. Так, наприклад, члени аналогового протиставлення A vacation: Б holiday – «відпустка» відрізняються один від одного своїми словотворчими зв’язками в американському та британському варіантах. В американському варіанті словотвірна парадигма іменника vacation включає дієслово to vacation «проводити відпустку, відпочивати», іменники vacationer і vacationist – «відпускник, відпочивальник», vacationland – «курорт». У той же час у британському варіанті в словотворчу парадигму іменника holiday входять такі локально марковані члени, як holiday-maker – «відпускник, відпочивальник», holiday-making – «відпочинок під час відпустки».

Як правило, розбіжності між словотворчими парадигмами тих чи інших слів у американському та британському варіантах носять лише частковий характер. Типовим прикладом такого роду розбіжностей можуть служити ті словотворчі зв’язки, які спостерігаються у слова room – «кімната; приміщення; простір». У даному випадку склад словотворчих парадигм в обох варіантах відрізняється наявністю в американському варіанті локально маркованих одиниць to room – «жити на квартирі», roomer – «мешканець», room-mate – «сусід по кімнаті», roomette – «одномісне купе в залізничному вагоні». Показово, що в якості вихідної структури тут виступає одиниця загального ядра, а локально марковані члени словотворчих парадигм являють собою похідні від загальноанглійської вихідної структури. Таке ж співвідношення спостерігається і в переважній більшості інших досліджених нами прикладів.

  1. Для оцінки лексико-семантичних розбіжностей не менш важливий огляд і тих внутрішньо-системних смислових зв’язків, які виявляються у протиставлюваних лексичних одиниць. У даному випадку об’єктом зіставлення стають групи слів, що об’єднуються по лінії різних смислових (синонімічних і антонімічних) відносин, тобто лексико-семантичні парадигми.

а) Розглянемо кілька характерних розбіжностей у структурі лексико-семантичних парадигм. Так, наприклад, в британському варіанті іменник gun є опорним словом парадигми, що включає cannon – «гармата» і rifle – «гвинтівка». При цьому значення останніх двох слів детермінуються значенням опорного слова, висловлюючи більш спеціалізовані поняття. В американському варіанті лексико-семантична парадигма gun, крім зазначених слів, включає також pistol – «пістолет» і revolver – «револьвер». Таким чином, в даному випадку мова йде про більш розширений склад лексико-семантичної парадигми слова gun, обумовленій його більшою смисловою ємністю в американському варіанті.

б) В інших випадках різний склад лексико-семантичних парадигм визначається не смисловою структурою опорного слова, а різною сегментацією охоплюваного даною парадигмою семантичного простору в британському та американському варіантах. Наприклад, лексико-семантична парадигма слова lawyer – «юрист» відрізняється тим, що, крім загальних для обох варіантів компонентів (counsel – «адвокат», attorney – «повірений), включає такі локально марковані одиниці, як A counsellor «юрист, що веде судові справи» і Б barrister і solicitor. Протиставлення barrister/solicitor («адвокат, який виступає в будь-якому суді» – «адвокат, який виступає тільки в судах нижчої інстанції») специфічне для британського варіанту і не має відповідності в американському варіанті.

в) Значно рідше зустрічаються випадки розбіжності опорних слів лексико-семантичних парадигм. Сюди відноситься парадигматичний ряд store – «магазин» – shop – «невеликий спеціалізований магазин» – market – «продовольчий магазин» в американському варіанті, що протистоїть shop – «магазин» – store – «великий універсальний магазин» в британському варіанті. Опорним словом першої парадигми є store, а другої – shop.

г) Іноді структура протиставлюваних лексико-семантичних парадигм розрізняється не тільки її складом або опорним словом, а й співвідношенням між її елементами. Так, в британському варіанті слова carriage – «пасажирський вагон» і waggon – «товарний вагон» перебувають у відношенні «відносної автономії». Кожне з них служить в свою чергу опорним словом самостійних парадигматичних відгалужень. У британському варіанті carriage служить опорним словом для coach – «купейний вагон», car – «спальний вагон» (пор. sleeping-car), «вагон-ресторан» (пор. dining-car), a waggon – для truck – «відкрита платформа» і van – «багажний або поштовий вагон». В американському варіанті car є опорним словом, детермінуючим більш спеціалізоване coach – «пасажирський вагон з місцями для сидіння».

д) Іноді різниться характер смислового зв’язку між елементами парадигми. Так, в американському та британському варіантах прислівники up і down знаходяться у відношенні взаємозалежності. Однак лінії їх антонімічного протиставлення збігаються не повністю. Так, американському варіанту чуже протиставлення up і down при позначенні напрямку руху від периферії до центру і від центру до периферії. У ньому (в аналогічних контекстах) up і down протиставляються в значеннях «на північ» і «на південь».

При цьому найбільш характерним і часто вживаним видом розбіжностей у структурі лексико-семантичних парадигм в американському та британському варіантах є, за нашими спостереженнями, випадки часткової розбіжності у складі детермінованих членів парадигми при збігу в опорних (детермінуючих) словах.

Зі сказаного вище можна зробити цілком певний висновок про те, що елементи загального ядра протиставлюваних систем значно перевершують розрізняльні елементи не тільки в кількісному вираженні, але й за своєю функціональною значущістю. Цей факт знаходить своє вираження в перевазі відмінностей у варіантах конститутивних одиниць над розбіжностями, що зачіпають сам інвентар конститутивних одиниць, і в обмеженому діапазоні пропорційних відмінностей. Для співвідношення між елементами загального ядра і відмітними елементами показове переважання односторонньо маркованих аналогових і дивергентних опозицій. Разом з тим переважання загальноанглійських одиниць серед опорних слів лексико-семантичних і словотворчих парадигм свідчить про те, що розрізняльні елементи тяжіють до периферії протиставлюваних мікросистем. У світлі зазначеного співвідношення між відмітними елементами і загальним ядром стає цілком зрозумілим факт безперешкодного спілкування між носіями обох варіантів англійської мови. До цього слід додати і те, що, як показують опитування інформантів, взаємній зрозумілості обох варіантів, крім загального ядра, значною мірою сприяє і те, що значна частина американізмів входить у рецептивний словник англійців, а значна частина бритицизмів входить у рецептивний словник американців, що, мабуть, підтверджує правильність гіпотези Ч. Хоккет про істотну роль, яка належить розпізнавальним елементам, що входять в так звану «сферу рецептивного володіння мовою» (range of receptive control), при спілкуванні між особами, ідіолекту яких представляють собою системи, що перехрещуються із загальним ядром.

Насамкінець варто зазначити, що межі між відмітними елементами і загальним ядром в області лексики виявляються в ряді випадків досить хиткими і рухливими. Це пояснюється значною взаємопроникністю протиставлюваних лексико-семантичних мікросистем і, зокрема, посиленим поповненням лексики британського варіанту американізмами. У той же час огляд лексичних одиниць, які переходять з категорії американізмів в категорію загальноанглійських, дозволяє зробити висновок про те, що процес нейтралізації локально маркованих елементів підпорядкований певним закономірностям. Найчастіше запозичені американізми або заповнюють прогалину в системі номінації (наприклад, commuter – «заміський житель, що працює в місті») або в арсеналі експресивних засобів (наприклад, wildcat strike – «незаконний страйк»). Перешкодою до запозичення яскраво образних лексичних і фразеологічних одиниць, що входять у другу категорію, часто служить неясність їх внутрішньої форми для носіїв іншого варіанту англійської мови (пор., наприклад, американізм to go into a huddle – «відмовитися від пропозиції, обумовивши за собою право скористатися ним надалі», бритицизм sticky wicket – «важка задача» та ін.).

Облік цих факторів, що визначають динаміку взаємопроникнення розпізнавальних елементів лексики обох варіантів, представляється необхідним і невід’ємним елементом їх аналізу.

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *