Італійці про італійську мову: “Помиляючись, вчимося”

Наскільки важко вивчати нашу мову? Насправді наша мова одна з найпростіших у вивченні, навіть якщо іноді і приховує в собі пастки…

Чи важко вивчити італійську мову?

Італійська мова у порівнянні з іншими мовами вважається однією з найпростіших у вивченні, але як і будь який новий навик, спочатку може здатися важкою.

Італійська мова є романською мовою і належить до того ж сімейства, що й іспанська, французька, каталанська та португальська мови. Мови, що належать до романського сімейства, мають схожість у звучанні, структурі і словниковому запасі. Італійська мова залишається романською мовою найблищою до латини, мови стародавнього Риму. Завдяки латинському корінню, і будучі романською мовою, і будучи носієм іншої романської мови, процес вивчення італійської мови стає набагато швидшим і простішим, оскільки багато слів та структура граматики схожі між собою. Зацікавлені у таких темах, як музика чи кулінарія, можливо вже знають багато базових слів та виразів з італійської мови. Італійська мова сформувалася, як мова у 14 столітті, і більша частина лексики належить італійському поету Данте Аліг’єрі,  через свої роботи він об’єднав свій тосканський діалект з південними мовами Сицилії та мовами інших регіонів. Згодом тосканський діалект став загальновживаною мовою, за допомогою якої італійці могли розуміти один одного, та спілкуватися на всьому півострові.

Труднощі італійської мови

Є мови за своєю сутністю важкими для вивчення, але італійська мова має ту перевагу, що вона читається так, як і пишеться, будучи фонетичною мовою.  Але є деякі важливі речі, які потрібно відзначити тому, що італійська граматика може бути складною для деяких іноземних студентів. На відміну від англійської мови, в італійській мові налічується набагато більше артиклів, багато часів, відмінювання, і величезна кількість неправильних дієслів, які вимагають зусиль для запам’ятовування. Потім, ми маємо слова в множині, які не відповідають правилам, такі як: braccio – рука (чоловічого роду), але у множині, стає braccia (жіночого роду); uovo – яйце (чоловічого), але знову ж у множині стає uova – яєць (жіночого). Крім того є іменники, які мають однакову форму як в однині так і в множині. Наприклад, як ті, що закінчуються на приголосні.  Або іменники з наголосом на останній голосній та абревіації.  Є деякі правила без будь якої логіки, наприклад деякі речі сказані певним чином (ідіоми), значення яких потрібно вивчити. Тим не менш, все це, не заважає вивченню італійської мови. Але вивчення другої мови залежить від рівня знання граматики і структури рідної мови. Це має прямий вплив на те, яким чином друга мова сприймається. Тобто більша частина вивчення італійської мови, як другої тісно пов’язана зі знанням граматики та частин мови рідної мови. Отже хороше знання власної мови, значно спрощує вивчення італійської мови зокрема.

Розуміти та знати частини мови, дуже допомагає

Розуміння літератури та прослуховування, базується на знанні лексики.  Студенти, які хочуть зрозуміти те, що вони читають та слухають, повинні мати великий словниковий запас не лише з італійської мови, а і з рідної мови.  Наприклад, студент не в змозі читати прості речення або короткі абзаци італійською мовою, якщо він не знає значення чи функції слів, які він читає, рідною мовою. Тому, знання значення лексики є суттєвим для вивчення мови на початковому чи середньому рівні.

Щоб навчити лексики багато викладачів використовують комунікативний метод, який звертає увагу перш за все на словниковий запас та сталі вирази,  не надаючи великого значення граматиці.  Комунікативний метод, по суті є найкращим для вивчення іноземної мови. Це система вільного навчання мови з конкретною метою, навчити говорити без перевантаження граматикою.  Але розуміння граматики та частин мов, є дуже важливим не лише для читання та розуміння, а й для письма.

Частини мови, виражають значення висловів, які відіграють важливу роль у викладанні та вивченні всіх мов на середньому та високому рівні. В італійській мові існує дев’ять частин мови, п’ять з яких називаються змінними, такі як: іменник, прикметник, артикль, займенник і дієслово; чотири незмінні: прислівник, прийменник, відмінок і вигук. Метою лінгвістичного виховання є можливість конструктивно та критично аналізувати структуру мови. Розуміння потім покращується завдяки читанню, письму, слуханню та спілкуванню.

Проблеми вимови

Як загальне правило вимови (є винятки), наголос зазвичай в італійській мові падає на передостанній склад слова. Якщо наголос, повинен бути зроблений в кінці, то в італійській мові наголос ставиться при написанні, наприклад: città – місто, caffè – кава, università – університет, perciò – отже, тощо.      Багато студентів стикаються з проблемою вимови подвійних приголосних, коли  приголосні подвоюються, інтонація слова повинна відрізнятися від того коли приголосна з’являється сама по собі:  подвійна приголосна впливає на звучання попередньої голосної, яка стає більш довшою при вимові.

Два слова, які американські студенти вимовляють погано, це spagetti та ricotta. Крім того, багато студентів відчувають труднощі при вимові «t» та «r» та зі звуком «gli», якого не існує в англійській мові (наближений до вимови в слові million). Також труднощі виникають з вимовою приголосної «с», тому що вимова продовгувата перед голосними o та u, схожа на вимову англійської приголосної «k» (як kart), але перед голосними е та і вимовляється, так само, як і в англійській мові «ch». Приголосна «g» діє аналогічно.

Для того, щоб вивчити мову потрібні час та практика, і при великому бажанні нічого неможливого не існує. Робити помилки при вивченні мови є нормальним явищем і не потрібно перейматися через, те що все не ідеально на початку. Будь-яка помилка – це урок! Помиляючись, вчимося.

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *