Казах і козак

У перекладі з давньотюркського слово «казах» означає: «вільний», «людина, що відокремилася», «хоробрий, волелюбний», «вправний воїн».

Ще в давнину в тюрків, при їх родовому суспільстві існував звичай, що називався «козак болу» (бути вільним) тобто, коли юнак, не згідний в чому-небудь зі своїм старійшинами, йшов жити відлюдником, стаючи вільним від суспільних відносин .

Етнонім «козак» з’явився і закріпився в п’ятнадцятому столітті, коли в 1460 році, незадоволені жорсткою політикою хана Узбецького улусу, Абу-л-хайра, султани Жанібек і Керей зі своїми аулами відкочували з берегів Сирдар’ї на схід в Семиріччі, на землі правителя Могулистана. Ці племена стали іменувати себе вільним людом – «козак» («казақтар»), у російській мові – «казахами». У казахській мові в цьому слові обидві літери «к» вимовляються як тверде қ, але в сучасній російській граматиці вкоренився правопис «казах». Протягом століття під цим ім’ям об’єдналися всі тюркомовні кочові племена Східного Дешт-і-Кипчак, утворивши єдине Казахське ханство (1465-1712г.г.) Від Іртиша до Ітіль (Волги).

Що ж стосується козаків, то це були люди, які відривалися від рідних місць і йшли «світ за очі», часом промишляючи набігами на прикордонні російські поселення. Їх ряди з часом стали поповнювати в пошуках кращої долі селяни-кріпаки і каторжани. Пізніше під час правління Катерини II, вони були прийняті на службу, і проміняли свободу в обмін на землі, привілеї та прикордонну службу.

Інші історики вважають, що козаки спочатку були вихідцями з слов’ян. Так український політик та історик В.М. Литвин у своєму тритомнику «Історія України» висловив думку, що перші козаки були слов’янами.

За його дослідженнями, джерела говорять про існування козаків у Криму ще наприкінці XIII ст. У перших згадках тюркське слово «козак» означало «охоронець» або навпаки – «розбійник». Також «волоцюга», «вільна людина», «вигнанець», «авантюрист», «захисник неба». Це слово часто означало вільних, «нічийних» людей, які промишляли зі зброєю. Зокрема, згідно з давньоруськими билинами, які належать до часу правління Володимира Великого (однак записані вони були набагато пізніше: у другій половині XVIII століття), богатир Ілля Муромець називається «старыя козак». Саме в цьому значенні воно і закріпилося за козаками.

Примітний той факт, що деякі казахстанські історики пропонують всіх жителів Казахстану – незалежно від національності – називати козаками, а назву республіки писати як «Казакстан». На думку істориків, це допоможе перетворити народ країни в країну-націю. Оскільки слово «козак» означає вільний, вільний і незалежний, отже, і Казакстан – це Стан Вільних, міркують вони.

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *