Переклад і культура

Термін “культура” відноситься до трьох основних видів людської діяльності: “особиста” – ми думаємо та живемо як індивідуальності; “колективна” – ми живемо відповідно до соціальних стандартів та “експресивна” – суспільство саме себе виражає.

Мова – єдиний обов’язковий суспільний атрибут, без якого жодне інше суспільство не може існувати; таким чином, вона виступає фундаментом для трьох колон, що формують культуру.

Переклад, включаючи перетворення думок, виражених однією мовою  в одному суспільному колективі на підходящий для іншого колективу вираз, призводить до культурного розкодування, перекодування та зашифровування. Культури вступають в більший контакт між собою, багатокультурні теми використовуються на найвищому, ніж будь-коли раніше, рівні. Тож як всі ці зміни впливають на нас, коли ми намагаємося зрозуміти текст, перш ніж, нарешті, його перекласти? Ми маємо справу не лише із словами, написаними в певний час, в певному місці та в певній соціально-політичній ситуації; найважливішим є “культурний” аспект тексту, це саме те, що ми маємо брати до уваги. Процес перетворення, наприклад перекодування між культурами, в результаті має виділяти підходящі атрибути по відношенню до культури-отримувача інформації для того щоб забезпечити собі довіру в очах читача.

Багатокультурність, яка є сучасним феноменом, відіграє тут певну роль, бо вона має вплив на людей по всьому світу і так само на міжнародні відносини, які утворюють із звичайного світового устрою, зовсім новий. Більш того, оскільки технології розвиваються в швидкому темпі, нації та їх культури почали процес злиття, результат якого важко передбачити. Ми стоїмо на порозі розвитку нової міжнародної парадигми. Кордони зникають і всі відмінності теж втрачаються. Різкі кордони, які колись були різними зараз зникають чи стають нечіткими.

Будучи перекладачами, ми зіштовхуємось із чужою культурою, яка вимагає аби її повідомлення було передане будь-як, але не іноземними засобами. Така культура виражає свою особливість культурно-специфічним способом: слова, прислів’я і, звичайно, ідіоматичні вирази, чиє походження природно і унікально відноситься до культури, що мається на увазі. Тож ми покликані для здійснення міжкультурних перекладів, успіх яких залежатиме від нашого розуміння культури з якою ми маємо справу.

Наше завдання зосередити увагу на культурі-джерелі, чи культурі-отримувачі?  Відповідь не однозначна. І все ж, основним критерієм є комунікативна функція кінцевого тексту.

Давайте для прикладу візьмемо ділову переписку: тут ми слідуємо вимогам протоколу про комерційне спілкування мови на яку перекладаємо. Тож “Estimado” англійською буде “Dear” , а французьке “Monsieur” і “saludo a Ud. atentamente” англійською зміниться на “Sincerely yours”, чи “Veuillez agreer Monsieur, mes sentiments les plus distingues”французькою.

І нарешті, увага приділяється тому, що серед всіх підходів до перекладу, найбільш підходящим здається “інтегрований підхід” Цей підхід відповідає світовій парадигмі в якій найважливішим є загальне розуміння тексту, що вивчається. Такий підхід, згідно із принципом цілісного образу, фокусується від макроконтексту до мікроконтексту. зазначаючи, що аналіз частин не може забезпечити загальне розуміння тексту; отож, вивчення перекладу, по суті, пов’язане із мережею взаємовідносин, а важливість окремих складових визначається в більшому контексті: текст, ситуація та культура.

Підводячи підсумок, слід сказати, що процес транскодування має зосереджуватись не так на мовному перетворенні, як на культурній трансформації. З попереднього твердження слідує те,що перекладачі повинні бути одночасно двомовними та знайомими з обома культурами, якщо не справді багатокультурними.

Александра Патрісія Караманіан, перекладач

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *