Поради для позаштатних перекладачів, котрі виконують пост-редактуру проектів машинного перекладу

Пост-редактура проектів машинного перекладу може бути поділена на дві основні категорії , в залежності від очікуваної якості кінцевого результату.

–         Досконалість: мета полягає в отриманні кінцевих файлів які не відрізняються від файлів які були б опрацюванні людьми завдяки стандартним процесам перекладу

–         Читабельність: мета полягає лише в отриманні кінцевих файлів, які мають точно таке саме значення, як і джерело перекладу, вірним з точки зору граматики, правопису, дотримання термінології, але їх стиль не обов’язково повинен бути ідеальним.

Для контенту з продаж, очевидно, що «досконалість», є обов’язковою, але для технічних інструкцій «читабельність», може бути достатньою.

Завдяки великій кількості проектів, над ними проводиться англійсько-французький переклад, найбільший одномовний постачальник англійсько-французький перекладів, в нас була можливість розбити їх на категорії як «вдалі» та «невдалі» з точки зору перспективи виробництва. Нажаль, ми повинні чекати доки фаза аналізу причин невдачі покаже чи проект був «успішним» або «невдалим»!

Наступні пункти є характеристикою для «успішного» проекту:

  • Файли оригінали були написані чи редаговані для машинного перекладу : або вихідний текст був написаний дуже простою та послідовною мовою, з короткими реченнями, простим порядком слів та невеликою кількістю повторів , або ж файл був оброблений за допомогою «контенту очистки програми», такої як Acrolinx задля досягнення результату.
  • Термінологія є зрозумілою та добре перекладається, а механізм використовує це на систематичній основі.
  • Проект великий, він був розділений на частини, кожна частина обробляється індивідуально, після того як її ввели в механізм машинного перекладу з кінцевим результатом з попередньої частини.
  • Спеціальні лінгвістичні прийоми вводяться в механізм (точний редактор граматичних правил , оновлення термінології, і т.д.), а лінгвіст отримує фінансову винагороду на кожному етапі.

Коли вище зазначене здійснюється, то лінгвіст відчуває, що приналежність та якість продукту зростає протягом всього проекту, разом з продуктивністю та радістю лінгвіста!

В «неуспішних» проектах трапляється протилежне:

  • Вихідні файли погано написані, термінологія невідповідна, речення довгі, граматика незграбна і т.д.
  • Термінологічний словник є занадто маленьким чи неадекватним, або ж він не використовується послідовно механізмом.
  • Навіть якщо проект великий за обсягом, то машинний переклад запускається один раз, на початку.

В цьому типі проекту, лінгвіст все більше стають роздратованими тому, що одні й ті самі помилки повторяються, в той час коли загальна продуктивність залишається незмінною.З метою підвищення продуктивності при редагуванні вихідних файлів машинного перекладу, ми виявили, що краще за все дотримуватися наступних правил:

  • Прочитайте спочатку речення вихідною мовою:

–         Якщо речення дуже довге, зітріть його та перекладіть заново ( чим довше речення тим більше можливості, що машина зробить велику кількість помилок , і буде швидше почати з початку).

–         Якщо речення коротке, але не має жодного сенсу, зітріть його та перекладіть заново( якщо ви збираєтесь замінити більшість слів, вам краще почати з початку).

–         В іншому випадку, прочитайте текст-джерело та редагуйте вихідний текст, якомога менше.

Підсумовуючи, найкращу пораду, яку ми можемо дати позаштатному перекладачеві, який має бажання зануритись в пост-редактуру машинного перекладу є :

  • Уточнити очікування ще на початку проекту( тож ви не закінчите тим, що вам заплатили за «Читабельний» переклад , а ви зробили « Досконалий»)
  • Шукайте «вдалі» проекти, і тримайтесь подалі від «не вдалих» проектів, для того щоб не почуватись роздратовано, а почуватись зацікавленим.
  • Використовуйте найкращі методи пост-редагування, для того щоб підвищити продуктивність
  • І нарешті, підрахуйте продуктивність та встановіть відповідну ціну

Схожі поради можуть бути застосовані до звичайних перекладацьких проектів, котрі доводять, що механізм машинного перекладу є лише знаряддям для роботи, а не революцією якої бояться деякі лінгвісти.

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *