Рух правильним курсом в новій ері. Перекладачі в епоху зображень та мови

Способи, якими працюють перекладачі, і особливо перекладачі промислові (цей термін традиційно використовується для визначення комерційних, юридичних, медичних, наукових та взагалі не літературних перекладачів) зазнають серйозних змін з моменту появи комп’ютера, Інтернету, глобалізації, збільшення використання машинного перекладу та програм САТ, і у випадку перекладу на англійську, зростаючого використання англійської мови у якості «лінгва франка» в міжнародному бізнесі, праві, технології та науці. Темпи цих змін зростають настільки швидко, що вже важко передбачити, якою наша робота буде надалі, і як виглядатиме професія перекладача років через п’ять.

Якщо нинішні тенденції продовжаться, то промислові перекладачі у майбутньому повинні стати літературними редакторами та коректорами, а не письменниками.

Тут існує ще один фактор роботи, на який, на мою думку, перекладачі звернули не достатньо уваги, обговорюючи цю тему. Наше суспільство прийшло до завершення ери Гутенберга, ери переваги письмового слова як джерела інформації та освіти, на противагу поставивши їй нашу еру рухливого зображення та вимовного слова, втілених у кіно, на радіо, на телебаченні, по телефону, на магнітофоні та чисельних продуктах конструктивних винаходів. Ця різка зміна впливає на кожен бік нашого життя, прямо до методу сприйняття наших психологічних процесів.

Проблеми, з якими зіштовхнулася газетна індустрія, є прикладом цієї еволюції. Навіщо купувати газету, щоб дізнатися про події дня, коли ми можемо дізнатися їх по телевізору, радіо чи на екрані комп’ютера? Ще більш наочним прикладом є помітне зниження письменницьких якостей, особливо в американських друкованих СМІ. Приклади – невірне використання прийменників, неправильні словосполучення, незнання основних ідіоматичних виразів, властивих Сполученим Штатам. Англійська мова є у великій кількості у кожній газеті та журналі, і це означає, що кожен з цих видів, незважаючи на свою вербальність, служить нашому суспільству та його системам освіти, за які все ще треба платити, оскільки дуже важливо навчитися читати  й писати ефективно. Ми вже пожинаємо перші плоди продовження переходу в нову еру, яка почала еволюціонувати всього лише сто років тому, як тимчасове явище в історії людства.

Чи зникнуть повністю письменницькі професії протягом нової ери? Звичайно ж ні. Я сумніваюся в тому, що друкарські версії газет та журналів можуть зникнути з лиця землі. Я сподіваюся, що автори не припинять писати вірші, короткі оповідання, романи та небелетристичну літературу, навіть якщо їхні твори дійдуть до суспільства через Інтернет або пристрої, на зразок кишенькового комп’ютера швидше, аніж на папері, але й ті самі пристрої можуть призвести до створення нових письменницьких стилів, можливо, виду спеціальних партнерських відносин з іншими СМІ з метою створення мультимедійної продукції.

Але я також ризикну припустити, що вплив тексту буде продовжувати знижуватися, нарівні з акцентами, направленими на важливість грамотного письма, граматично правильної мови та розвитку письменницького стилю. Іншими словами, недбала граматика, синтаксис та слововживання  все більше стануть підвищуватися та сприйматися як норма.

Переклад – це одна з письменницьких професій. Як нас, перекладачів, торкнуться зміни, які відбуватимуться у новій епосі?

Я вважаю, що головну зміну понесуть промислові перекладачі, і особливо ті з нас, для кого перекладацькі кампанії є основним джерелом роботи. Більшість з нас – позаштатники. Залежно від мовної пари та підлягаючих спеціальностей, багато хто з нас вже побачив наші прибутки, принаймні, результати застою, який збільшився за останні роки у зв’язку із залученням співвиконавців з країн з низькою вартістю роботи, зростанням використання машинного перекладу та програм САТ перекладацькими компаніями та їхніми клієнтами, і, у випадку перекладачів на англійську, збільшенням використання англійської у якості «лінгва франка» у міжнародному бізнесі, праві, технологіях та науці традиційними остаточними користувачами перекладів.

Бюро перекладів почали інвестувати у різні програми САТ приблизно десять років тому. Вони постійно зберігають «бібліотечні» документи на первинних мовах з перекладами. Це означає, що всі види та об’єми тексту, які можуть розроблятися за допомогою цих програм, постійно збільшуються. Це також значить, що у майбутньому стане менше потреби у редагуванні, «заповненні прогалин» (переклад слів уже не зберігається у пам’яті), адаптації до речень з «неточним потраплянням», і взагалі «згладжуванні» цих законсервованих перекладів, узятих з пам’яті інструментів САТ. Імовірно, існує велика потреба у перед- та постредагуванні перекладів машинного виробництва.

Іншими словами, позаштатні перекладачі, які співробітничають з сервісними бюро перекладів (і навіть з іншими видами клієнтів, з тих пір, як засвоїли програми машинного перекладу та установки САТ, і наполягають на їх використанні, зростають серед корпоративних клієнтів, так само, як і серед компаній), повинні будуть в значній мірі припинити письменницьку діяльність і стати літературними редакторами, коректорами та програмними адміністраторами. Нажаль, це давня та заяложена істина у друкарській промисловості, що письменники, як правило, не здатні бути хорошими літературними редакторами та коректорами.

Також здається, що єдина думка у перекладацькій галузі – це те, що переклади, зроблені за допомогою комп’ютерних програм, не є задовільними. Тим не менше, те, що вважається промисловим перекладом, прийнятне для кінцевого користувача. Зворотнім боком цього давно прийнятого принципу в промисловому перекладі є підвищена байдужість кінцевих користувачів, незнання грамотного та правильного письма, а також їхнє сильне бажання «знизити затрати», які приходять за рахунок літературних редакторів, коректорів, програмних менеджерів, перекладачів та інших письменників, яким платять за нижчими ставками, і ставки ці не компенсуються часом, витраченим на виконання комп’ютерних процесів і технічних операцій.

Переклад «з нуля», тобто переклад як письменницька професія, не збирається зникати. Ми, перекладачі, не плануємо зникати, рівно як й інші письменники. Але якщо нинішні тенденції збережуться, то промислові перекладачі майбутнього повинні стати талановитими літредакторами та коректорами, але не талановитими письменниками. Тим з нас, хто хоче бути письменниками, доведеться змінити наше ставлення та робочі звички, особливо якщо переклад є нашим засобом до існування.

Деякі з нас сподіваються здобути вигоду з можливої зворотної реакції людей, направленої проти, часом, сумнівної якості надбаних на стороні та механізованих перекладів. Інші ж повністю кидають письменницьку професію та навчаються іншій роботі. Мабуть, більшість з нас об’єднають всі свої засоби до існування, якщо навчаться поєднувати всі або деякі з цих варіантів. Кожен з нас віднайде різні шляхи. Тим, хто любить перекладати, буде особливо важко змінитися у потрібному напрямку. Але ми повинні орієнтуватися. В цьому плані у нас не залишається жодного вибору.

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *