З віртуальним світом проти реального страху

За оцінками експертів близько 29% населення Землі страждає хоча від однієї фобії. В центрі «Фобіус», що у Відні, пацієнти можуть остаточно побороти свої страхи за допомогою віртуальної реальності.

Чи підвищується у вас пульс, з’являється нервовість чи навіть підвищується пітливість, коли ви думаєте про павуків, тісні кімнати чи про висоту? Тоді існує велика можливість того, що у Вас є якась фобія. Не важливо, чи це страх висоти, страх перед комахами чи страх перед польотами, це все-одно можу розвинути певну фобію. Як зазначено на сайті «Фобіус», на сьогодні існує близько 600 різних видів фобій. Як говорить цитата французького філософа Мішеля де Монтень «Єдине чого ми маємо боятися – це страх».

«Фобіус» – це перший центр боротьби з фобіями в німецькомовних країнах, який використовує віртуальну реальність для подолання страхів. При цьому, перевірені методи лікування об’єднуються з інноваційними технологіями.

Фобії можна подолати, наші страхи ірраціональні…

«Кожен із нас має певні вроджені страхи, що є цілком нормальним і природнім. Таким чином наш мозок попереджає нас про небезпеку, і застерігає бути уважними. Але проблематичним це стає тоді, коли фобії обмежують наше повсякденне життя» – пояснюють психологи

Науково фобії відносять до нервових розладів

«Ми говоримо про якусь фобію, коли ми власне маємо різко виражений страх перед безпечними речами чи ситуаціями» – стверджує Дінгеманнс. Тому існує різниця між тим, чи стоїть хтось на 1,5-метровій  драбині, і  чи стоїть цей хтось в глибокій ямі на глибині в 200 метрів. Те, що для людини без страху висоти не є ніякою проблемою, може означати певні обмеження для людини, яка має таку фобію.

Так було і з Бернардом С. (ім’я змінено редакцією), який зі своїм страхом висоти звернувся до експертів центру «Фобіус».  «Коли я був дитиною, то у мене майже не було ніяких страхів. Для мене це означало лише – чим  вище, тим краще» – -розповідає 47-річний Бернард в інтерв’ю газеті «Хойте» Однак з 10 років страх висоти став поступово збільшуватися.

Так, раптово отримав тахікардію на підйомнику захоплений своєю справою лижник. «Мій страх висоти вже був чітко вираженим. Хоча він не заважав моєму повсякденному життю, та все ж турбував мене»

Мозок рептилій робить вибір між боротьбою та втечею

Психологи наголошують: «Власне проблемою є не стільки сама ситуація, чи об’єкт, який викликає почуття страху, скільки неправильне розуміння». При цьому, тілу людини не важливо, чи небезпека насправді існує, чи вона існує лише в нашій уяві.

Коли у нас з’являється відчуття страху, то наше тіло починає виділяти адреналін. Мозок когнітивно реагує на стрес організму і запускає програму «Втеча чи боротьба». Як пояснює Ланцінгер, існує ще 1/3 альтернативи дії. При цьому, підвищується пульс, м’язи втрачають свою подвижність і ми втрачаємо контроль над усім своїм тілом. «Здається, що наче ти закам’янів і приріс до землі » – так каже Дінгеманн.

Конфронтація– це ключ до успіху

Вже в 60-х роках ХХ століття використовувалася конфронтаційна терапія при лікуванні фобій. «Фактично, розгляд об’єкту чи ситуації, яка викликає відчуття страху – це ключ до лікування» – наголошує Дінгенманн.

Основою цього є те, що фобії виникають через їх уникнення. «Кожного разу, коли ми уникаємо якоїсь ситуації чи об’єкту, наша підсвідомість вивчає якусь частинку того, що це є те, що вона має остерігатися. Таким чином через місяць або за рік людина «виростить» в собі фобію» – пояснює психолог.

Покрокове лікування

Так само, як крок за кроком виникають не раціонально збільшені фобії, так, крок за кроком вони мають бути подолані. В центрі «Фобіус» ця мета досягається в  оточенні надійних лікувальних кабінетів. Лікування відбувається в 3 етапи. «Спочатку йде пояснення, потім оволодіння техніками дихання і розслаблення. Найбільш різким кроком є конфронтація» – пояснює Дінгеманн.

Перший крок – це детальна розмова, де досліджується історія виникнення фобії, і де остаточно пояснюється, як тіло реагує на почуття виникнення страху, і як працює зв’язок між душею та тілом. До цього ж, пацієнти вивчають техніки того, як самостійно можна заспокоїти і розслабити себе. «Сюди відносяться певні техніки дихання і техніка прогресивного розслаблення м’язів. Ми даємо нашим пацієнтам «домашнє завдання», щоб вони могли у вільний час поглибити знання з вивченого»

Від картинки до «живого страху»

Третій крок – це справжня конфронтація зі страхом. Спочатку показують картинки, оскільки вона є графічним проявленням фобії. Наприклад, тому, хто має сильний страх перед павуками, спочатку показують смішні картинки з павуками.

Поступово показувані картинки стають все більш реалістичними і перетворюються у крупномасштабні зображення фобій.

Через повторюваний розгляд картинок, пацієнти вчаться крок за кроком боротися зі своїми фобіями. В цьому контексті це все називається «зменшенням чутливості», що показує пацієнтам, що павуки не такі вже й жахливі». – каже Дінгеманн

Найважчим кроком є конфронтація в 3D-форматі. «Ми моделюємо ситуацію або предмети, які викликають страх, за допомогою потужного ПК і віртуальних окулярів. Сенсори закріпляються на стінах лікувального кабінету, і фіксують рух в кімнаті». – додає Ланцінгер. За допомогою сенсорної панелі, яка у віртуальному світі стає руками, пацієнт спроможний особисто взаємодіяти з предметами. Наприклад, можна натиснути кнопку в ліфті чи погладити павука.

Віртуальні окуляри створюють відчуття пережитого страху

«Наші віртуальні окуляри не дозволяють розпізнати межі. Віртуальний світ охоплює пацієнта і дозволяє йому в ньому рухатися. Завдяки такому глибокому зануренню, мозок сприймає ситуацію за реальну» – пояснює Дінгеманн.

Як реально показані павуки, що ставали все більщими і більшими, раптово починали повзати, і перетворювалися в рухливий страх. Це також має ефект при імітації знаходження на висоті. Як наприклад, коли ви чекаєте на ліфт в багатоповерхівці на висоті у 80 м, хоча насправді стоїте на 30 см трампліні. І навіть якщо у людини немає страху висоти, для неї це не легко стати на планку на несправжній висоті. Існує такоє раціональне твердження того, що, стоячи в кімнаті в центрі Відня, можна відчути слабку відраду. Теж саме сталося з Бернардом С., коли він це розповідав. Після пошуку в інтернеті, з’ясувалося, що С. потрапив до центру боротьби з фобіями, і в результаті цього під час першої розмови зустрівся з Йоханном  Ланцінгером. «Після освоєння технік дихання і розслаблення, я став на планку. Це було жорстоко, осільки виглядало так реально»

На сьогоднішній день існує 15 видів віртуальних світів

Більшість віртуальних сценаріїв були розроблені програмістами з Австралії і Боснії спеціально для центру «Фобіус». На сьогодні психологи Дінгеманн і Ланцінгер можуть використовувати 15 різних ситуацій. Але найчастіше використовують 3 фобії: страх висоти, страх павуків і собак, а також агорафобія (страх відкритого простору і натовпу людей).

Від 6 до 8 сенсів до повного позбавлення фобій

Для остаточного позбавлення від фобій не потрібно лікуватися протягом багатьох місяців. Фактично, в більшості випадків достатньо 6-8 сеансів, кожен з яких триває по 50 хв. Кожен сеанс коштує 90 Євро, перша розмова безкоштовна.

У випадку з Бернардом С. все пройшло навіть швидше. Вже після 3-ого сеансу він зміг позбутися своєї фобії. Нещодавно він був зі своєю сім’єю на гірськолижному курорті в Каринтії, де він підіймався на гору на підйомнику. Як він сам каже «Підйом був справді дуже крутим, але завдяки терапії я вже сприймав це зовсім по-іншому, і я вже нічого не боявся». Імітація ситуації на віртуальній планці виглядала набагато страшніше, аніж на реальному підйомнику. Як наголошує сам С., він в будь-якому випадку рекомендує проходження терапії в центрі «Фобіус».

Австрійські новатори віртуальної реальності

Близько 9 років Анна Фельнхофер з дитячої клініки і педіатрії при Віденському медичному університеті і Освальд Косгаснер з відділення клінічної психології Віденської університетської клініки дитячої та підліткової психіатрії працюють в області віртуальної реальності. Таким чином, обидва експерти є новаторами в цій галузі дослідження.

«В США такі дослідники, як Бренда і Марк Відерхольт провели велику новаторську роботу і відкрили свою власну клініку віртуальної реальності. Там використання програмного середовища для психологічного лікування виявилося досить успішним. В Німеччині також існують такі дослідницькі групи і клініки. Та все ж, в Австрії існує менше клінік, які  використовують ці методи, або проводять дослідницькі роботи в цій галузі» – пояснює Костгаснер.

Обидва клінічні психологи використовують віртуальну реальність при лікуванні СПАУ (синдрому порушення активності уваги) у дітей, і при інших діагнозах, таких як, наприклад, розлади контролю над імпульсами.

Актуальні дослідження з лікування СПАУ

З листопада 2017 року Фельнхофер і Косгаснер з Віденського медичного університету проводять клінічні дослідження, які, як і центр «Фобіус» використовували віртуальну реальність в якості метода лікування. Але не в якості досвіду конфронтації, а на основі модулярної програми тренування, яка закінчується у віртуальній реальності. «При цьому діти з діагнозом СПАУ навчаються краще концентруватися на речах за допомогою когнітивних ігор» – розповідає Фельнхофер.

Маленькі пацієнти повинні були розсортувати картки або ж зловити метеликів певного кольору на віртуальному шкільному подвір’ї. Щоб добре виконати завдання, необхідно  огородити себе від роздратування, розмов навколо або скавчання собаки. Через повторювання вправи збільшується продовжуваність концентрації уваги у дітей, і вони навчаються краще контролювати свої імпульси. В рамках дослідження були проведені тестування 4 різних сценаріїв.

Комп’ютерну реальність створили зовнішні партнери, розробники програмного забезпечення «Блек Сел» з Відня.

Як і в центі «Фобіус», потрапити у віртуальний світ можна за допомогою потужного ігрового ПК, окулярів віртуальної реальності, які наближують ситуацію до реальної. «Наші дослідження все ще знаходяться на стадії тестування. Тому ще рано говорити про результати ефективності» – пояснює Фельнхофер. Але науковці впевнені, що імітація матиме позитивний вплив, і сподіваються, що в повсякденності спостерігатиметься вищий рівень звернення пацієнтів.

Автор: Луї Крафт

Переклад практиканта Міжнародного центру перекладів Майвік Солюшнс

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *