Життєва подорож одного перекладача

Початок моєї кар’єри в сфері перекладів, можливо, не найневдаліший, але у мене було дві хибні думки. Я думала, що зароблятиму художніми перекладами. І я вважала, що усний переклад – чарівна робота.

Останнє було швидко спростоване, як тільки я дізналась як усний переклад може розчарувати таку педантичну людину, як я. Немає нічого більш приємного, ніж знайти ідеальне слово, що виражає нюанси значення у тексті оригіналу. На жаль, ті, хто говорить та їх слухачі не надто полюбляють довгі паузи, під час яких перекладач намагається знайти найточніший еквівалент.

З першою хибною думкою я покінчила під час перекладу частини роману для магістерської роботи за програмою усного та письмового перекладу в Монтерейському інституті міжнародних досліджень. Книга називалася Schatten Gottes auf Erden (Тінь Бога на Землі) і була написана романісткою зі Сходу Німеччини Елізабет Герінг. Я думала, що це мій єдиний шанс перекласти художній текст. Як з’ясувалося, не зовсім.

Я не завжди хотіла бути перекладачем. У дитинстві я хотіла писати романи, як К. С Льюїс про Нарнію чи як Кеннет Грем зі своїм «Вітром у вербах». Та пізніше прийшла сувора реальність і я зрозуміла, що якось треба оплачувати рахунки. Вивчення нових мов завжди цікавило мене і це був чудовий привід подорожувати у нові країни, щоб побачити інше життя. Мені ніколи не було достатньо швидкої пробіжки музеями та відвідування культурних пам’яток. Я люблю розпаковувати речі та залишатись подовше.

Під час моєї першої роботи в якості перекладача мені довелося поїхати у Штутгарт, в Німеччину. Сюди я приїхала маючи тільки диплом та впевненість, що я зможу впоратися з будь-яким перекладацьким завданням. Як-ні-як, я провела два роки в Монтереї практикуючись в перекладі всього: від абстрактних політичних текстів до медичних звітів.

У Штутгарті першим завданням, що потрапило на мій стіл, стала технічна таблиця даних замовлена промисловим контролером. З таким же успіхом, вона могла б бути заповнена корейською, в тому сенсі, що я нічого не розуміла. Я закатала рукави, зробила все можливе та віднесла переклад колезі для редагування.

Переклад повернувся до мене весь у червоному чорнилі.

«Чудова робота», – відповіла моя колега, неначе дійсно так вважала. Мабуть, я написала правильно тільки артиклі та прийменники, бо все інше було явно не так.

Це був мій перший технічний переклад і зараз, через двадцять років, я займаюсь таким перекладом найчастіше. Я часто чую, що технічний перекладач повинен мати повноцінну освіту в сфері науки чи технологій. Це справді хороша порада і це справді спростило б моє життя. Я починала з гуманітарної освіти: історія, мови та література. Відточування навиків дослідження допомогло заповнити пробіли в знаннях.

Одна з найбільших складностей для перекладчів-початківців – точно визначити чого не знаєш. Дуже легко припуститися помилки в перекладі навіть не усвідомлюючи цього. Мені пощастило, що я починала в компанії в якій була власна група досвідчених працівників, що перевіряли мої переклади, пояснювали всі помилки та вчили як покращити мою роботу.

У багатьох початківців в цій професії немає такої розкоші і вони мають розбиратися у всьому самостійно. На щастя, світ сьогодні став меншим завдяки комунікаціям, а тому стало більше можливостей для нетворкінгу: приєднатися до Американської асоціації перекладачів (АТА) та ходити на щорічну конференцію, шукати місцеві перекладацькі групи, практикувати соціальний нетворкінг та робити розсилки про всі аспекти роботи, від досвіду в бізнесі до дослідження термінології. Досвідчені перекладачі, що бажають допомогти колезі встати на ноги, є майже всюди.

У кожного перекладача, особливо у перекладача технічних текстів без інженерної освіти, обов’язково має бути цікавість. Дослідження – мій друг. І якщо б наді мною не нависали дедлайни, я б залюбки занурилась в вивчення якогось незрозумілого мені поняття на півдня. Одна з найбільших переваг роботи перекладачем – це те, що можна навчитися чомусь новому.

Хороший перекладач також має добре писати та знати всі норми і граматику, а також розуміти стиль мови перекладу. Для таких як я, тобто для тих, хто перекладає різноманітні тексти, від патентів та сайтів до літератури, це означає, що треба часто перемикатись. Нещодавно я закінчила переклад кількох автомобільних патентів, а потім взялась за невеликий детектив німецької письменниці Ніни Джордж. Патенти дуже дослівні і стиль має значення тільки в плані читабельності. Але історія пані Джордж написана драматично і це задає тон всій книзі. Тому невдала передача характерного стилю зруйнувала б цей твір у перекладі англійською. Спочатку я боялась, що не зможу переключатись, та потім я буквально відчула, як в моїй голові перемикаються важелі та відбувається переналаштування і я дивлюсь на текст зовсім іншим поглядом.

Сфера перекладів кардинально змінилась за останні двадцять років, тобто з часу, коли я почала свою кар’єру. Професіоналізм все більше ціниться, а Інтернет зближує перекладачів з усього світу. Зараз чудовий час, щоб стати перекладачем.

Хайді Хольцер, перекладач технічних та художніх текстів

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *