Чи може навчання другій мові сповільнити або заплутати розуміння у дітей?

Початок цим міфам про двомовність поклали дослідження, що проводилися в Сполучених Штатах і Сполученому Королівстві під час Першої та Другої Світової війни. Дослідження ці були вкрай недосконалими. До них залучали дітей із країн, розорених війною: біженців, сиріт та, у деяких випадках, навіть дітей, що бували у концентраційних таборах. Впродовж багатьох років їхнє навчання було перерване. Самі ж вони, можливо, страждали від психологічних травм, а тоді брали участь у цих дослідженнях, де за допомогою тестів вимірювалися їхні вербальні здібності.


Не дивно, що вони отримали дуже погані результати під час тестування. Чи ті, хто проводили дослідження, пов’язали погані результати із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР)? Скоріше за все, вони навіть не знали що це таке. Тож замість цього вони віднесли їх на рахунок білінгвізму.


Лише у 1960-х роках, коли Елізабет Піл та Уолліс Ламберт в Університеті Макгілла в Монреалі опублікували важливе дослідження, погляди почали змінюватися. Одержані дані продемонстрували, що у дітей-білінгвів не лише немає когнітивної затримки або розумової відсталості, а й те, що білінгвізм навіть має деякі когнітивні переваги.


Метамовна обізнаність є ще однією перевагою двомовних осіб та дітей, на додачу до виконавчої функції мозку. Це здатність мислити про мову як про абстрактні одиниці та асоціації. Вдалим прикладом є англійська літера Н, яку асоціюють із звуком /х/ в англійській мові, із /н/ як у слові «нікель» в російській мові, та з голосним звуком /е/ у грецькій. Немає нічого такого в літері Н, що вказує на те, що вона має вимовлятись як звук /х/; просто двомовній людині зрозуміти це легше, ніж одномовній.


Що стверджують скептики?


Чимало захоплення та інтересу з боку ЗМІ у 1960-х роках було спричинено початковими висновками про двомовні переваги виконавчих функцій. Можливо, переваги були переоціненими або неправильно розтлумаченими. Не в кожної двомовної людини мозок буде більш здоровим, ніж в одномовної. Мова йде про загальні тенденції на рівні населення.


Ми спостерігаємо свідчення переваг білінгвізму у дітей, але не часто. І з дорослішанням, скажемо років у 20-30, стає все складніше виявити ці переваги. Це має сенс з точки зору дозрівання мозку: коли ти ще дитина, твій мозок все ще розвивається, але коли ти досягаєш молодості, твій мозок знаходиться на піку дозрівання, тож білінгвізм вже не дає стільки переваг.

Переклад статті виконала студентка КНЛУ – практикантка ТОВ МЦП Майвік Солюшнс Трофимова Валерія (2021 рік)

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *