Неграмотність частішає

Неграмотність

Останнім часом люди стають все більш безграмотними. Неосвіченість зустрічається все частіше. На кладовищі опиняються синтаксис і орфографія, наголоси і апострофи, які змішуються незрозумілу суміш слів: “Non so qual’è la prima qualità di un’uomo” хоча згідно граматики правильно писати: “Non so qual è la prima qualità di un uomo” (Я не знаю яка якість чоловіка має бути найголовнішою). І все це відбувається, читається та пишеться в Університеті.

Вступні іспити на закритий факультет, рік нещастя 2013: деякі з кандидатів наук третього тисячоліття відповіли так. «Молоді люди, які приходять зі старшої школи напів-освічені», наголосив ректор Університету Болоньї, Івано Діоніджі.

А ті, хто вже вийшли на фінішну пряму закінчення університету, знаходяться не на багато кращому рівні:  згідно дослідження Європейського центру освіти (точніше кажучи двієчники) 8% наших випускників не в змозі повною мірою використовувати письмо. І навіть гірше: 21 випускників зі 100 не виходять за рамки початкового рівня тлумачення тексту. Тобто, буде добре, якщо вони будуть здатні запустити посудомийну машину за допомогою інструкції, або розуміють протипоказання аспірину. Але не більше того.

Знову ж таки, один випускник з п’яти не в змозі виявити лексичну двозначність. І один випускник з трьох має вдома менше, ніж сто книжок, і майже завжди ті книги, що він має навряд чи були ним прочитані в повному обсязі. І це ми ще не говоримо про те, щоб написати якесь текстове повідомлення.

Саме через це, багато університетів, вирішили організувати відновлювальні курси для першокурсників з італійської граматики і синтаксису, тобто тем призначених для шостого класу. «Молоді люди не знають значення банальних лексичних виразів» зазначає Пєр Марія Фурлан, декан факультету медицини в Університеті Турину, де саме студенти повертаються за парти, задля повторення (вивчення) азів граматики, таких як умовний спосіб. «Повірте мені, що ця ситуація доводить до божевілля. На щастя студенти добре розуміють, що їхні знання на низькому рівні: зазвичай на відновлювальні курси записується більше 35% студентів.

Як же народжується неосвічений студент? Коли він таким стає? «Помилки починаються в обов’язковій школі», відповідає Тулліо Де Мауро, батько досліджень з італійської лінгвістики.  «Доброта вчителів завдає великої шкоди, в даний час спостерігається тенденція заохочувати трохи всіх, це стосується і тих учнів, які мають низький рівень знань. Але зневага до італійської мови ми можемо спостерігати і в романах сучасних авторів. Сучасні романи перенасичені ненормативною лексикою і непотрібними словами та фразами, і мова в них все більше нагадує газетний стиль, в якому майже зникла пунктуація.»

Коротше кажучи, сьогодні навіть читаючи, ми мало чому можемо навчитися. І молодь навчається погано. «Я вважаю, що надмірне вживання англійської лексики шкодить італійській мові» вважає відомий лінгвіст Джан Луїджи Беккарія. «Зараз необхідно навчати дорослих та дітей, і виною цьому є погона якість шкільної освіти,. Система освіти є недосконалою і погано працює. Прогалини зароджуються на початку. Крім того постійне користування мобільними телефонами та комп’ютерами, як засобами комунікації явно не допомагає нашій мові: італійська мова перетворюється майже на діалект». Залишаючи осторонь велику частину сучасної італійської літератури, в якій можливо створити правильну мову. «Читаючи та перечитуючи сучасні твори, я все частіше згадую Прімо Леві, Кальвіно, а також Піранделло та Павезе.»

Згідно з останніми і гнітючими даними, двадцять відсотків італійських випускників ризикують бути неосвіченими, тобто втратити можливість розшифровувати та писати навіть найпростіші тексти. І відсоток збільшується серед випускників: 30% можуть в результаті стати на пів освіченими. Однією з причин може бути «відмова від граматики і синтаксису: вже в середній школі вони майже не вивчаються, не кажучи вже про старшу школу. В середній школі вчителі вже майже не виправляють помилки, перевіряючи тридцять творів, повних дурниць. Оскільки перевірка таких творів вимагає величезних зусиль та терпіння. І не дай Боже, якщо хоч хтось залишиться на другий рік: реакція сім’ї може бути непередбачуваною (все частіше, батьки звертаються до адвоката, щоб відстояти права своїх дітей, навіть, якщо дитина була справедливо не атестована).

«Ми дуже стурбовані», говорить декан лінгвістичного Університету  у Флоренції Франка Пекйолі. «Якщо студенти не знають де знаходиться Чорне море, ну, це серйозно, але ми можемо їх цьому навчити. Але якщо вони не в змозі зрозуміти пояснення вчителя, тому що неправильно тлумачать слова, то це вже гірше.» Звучить зловісно також і свідчення Еліо Франціні, декан Гуманітарного Університету Мілана: «Минулого року, під час викладання філософії на першому курсі, я запитав у студентів хто з них читав Пруста, руки підняли троє. І майже ніхто не знав хто написав «Злочин і кара».»

Замість цього, очевидним є, злочин проти італійської мови, або те, що має бути вищою освітою: серед промислово розвинених країн тільки Мексика і Португалія знаходяться в гіршому становищі, ніж ми. Мабуть, варто відзначити, що в Італії тільки 98 людей з тисячі кожного дня купують газету, в той час як в Японії 644 людини. Проблема освіти або відсутність інформації? «Ми стикаємося з підтвердженням насильства над словом» відповідає Джон Tесіо, літературний критик і професор в Університеті Східного Пємонту. «Але це залежить не лише від школи: провина лежить і на родині також та на культурних моделях.» Я часто помічаю, перевіряючи дипломні роботи, що вони не лише погано написані, але і переповнені помилками. Тому що протягом десятиліть граматика спотворилася, наче в ній має бути все просто та весело. Можливо граматичні помилки можуть допускатися в школі, але неосвіченість випускників вищих навчальних закладів, це вже занадто». Хибною є думка, що читаючи можна вивчити граматику.  Світ літератури, це всесвіт, який не приймає правил». «Література це місце, де почуття складності стає сильнішим, я б навчав їй на всіх факультетах.

Можливо, в Італії немає реальної системи освіти для дорослих, ми більше не в змозі оновлювати себе, тренувати мозок та знання, так ніби це м’язи. Полегшення в життя приніс Інтернет, чудовий та банальний, повний потенціалу інструмент, але і повний зручних спокус, в даний час поширилася свого роду культура «копіювати і вставити». Це зазвичай призводить до того, що мова часто є банальною і однаковою. Багато письмових іспитів, в університеті, проводяться у вигляді іспиту з водіння, поставивши хрестики на правильній відповіді; і доповіді студентів проходять в режимі «Powerpoint», ще один інструмент, який зменшує усне мовлення резюмуючи всю доповідь за допомогою схем, вимовляючи чотири слова.

«Ми маємо хороші поверхневі знання, але ми вже не в змозі поглиблювати їх і добиратися до самої суті», підсумовує Тезіо. Шістдесят відсотків італійців ніколи не читали книгу (хоча багато хто з них, на жаль, намагався писати її). Це не правда, що «практика важливіша, ніж граматики». В іншому випадку це було б неможливо, що 45 відсотків випускників ігнорують граматичні правила та не знають часів, вживаючи дієслова в неправильній формі.

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *