Найбільш цінне всезагальне надбання

Ось вам загадка: Що це за майно, яким володіє кожен з нас у різній мірі досконалості, але при цьому воно повністю належить нам? Дещо, що ми розділяємо з мільйонами інших людей, але це повністю залежить від нас – чи варто змінювати запліснявілий процес?

Для перекладачів – це власність, якою ми розпоряджаємося краще, ніж решта, хоча кожна людина цим користується, піклується про це та визначається саме за цим критерієм.

Вірна відповідь – це, звичайно ж, мова.

Всі минулі роки, які я провів у якості перекладача, я ще більше дізнавався про дивовижну силу мови, яка дарована кожному з нас, до того ж іноді з незручними обмеженнями, а вони, часом, примушують нас іти на компроміс і творити, а також нести відповідальність за те, у чому ми приймаємо участь.

Всі минулі роки, які я провів у якості перекладача, я ще більше дізнавався про дивовижну силу мови, яка дарована кожному з нас.

Здебільшого, я працюю у галузі інформаційних технологій, часто у перспективних компаніях, які є дуже зацікавленими у брендінгу нової мови. Часто вони вносять крупні грошові суми та докладають усіх зусиль, аби відточити свою термінологію на потужному обладнанні, завдяки якому вони сподіваються задіяти колектив. А що з їхніми ринками іноземної мови? Вони ще й досі вільні для вас та для мене, щоб віднайти схожі ефективні аналоги. В результаті більшість з нас знаходяться у цьому, безперечно вигідному положенні, коли можна створювати нові терміни, навіть мовні стилі нашої цільової мови.

Для нас існує всього лише один шлях – як ми, так і хто-небудь інший – можемо стати мовними авторитетами. Також ми володіємо своєю мовою, і завжди вправі розвивати на формувати її. Іноді мільйони наших «співвласників» погоджуються з нами, іноді – ні, таким чином мова замовкає, а потім поновлюється, і настає крихка рівновага між правами окремої особистості та інтересами широкого загалу.

Вибір напрямків, які мають вплив, може бути різноманітним. Ось приклад того, що мене особливо забавляє:  на початку 2012 року Марта Гомес Палоу опублікувала дуже проникливу та важливу докторську дисертацію «Управління термінологією в перекладі з використанням перекладацьких оточуючих інструментів» (ви можете скачати цю дисертацію прямо звідси). В журнал для перекладачів свої дослідження пишуть багато читачів, приймаючи участь в опитуваннях, розроблених на основі цих досліджень. Що зацікавило особисто мене у даному контексті, то це виноска на сторінці 18, у якій стверджується, що  «[t]he term (термін) ’TEnT’ з’явився у літературі з технології перекладу, поряд з іншими конкуруючими термінами, з тих пір, як даний інструмент був задуманий».

Оскільки мова є нашою рідною, та й узагалі мова формує нашу особистість, то не варто дивуватися тому, що строки її появи є досить розпливчатими. Як факт, термін “TEnT” або «Інструмент перекладацького середовища» ніколи не використовувався до теперішнього вибраного президента АТА Кейтлін Уолш, і я привіз цей термін на з’їзд АТА у 2005 році, через рік після того, як  припустила Марта. Виявляється, наш вплив на мову може спрацьовувати навіть заднім числом!

Така влада над створенням мови може змусити нас відчути себе тепло, комфортно та додати нам поважності. Але це крихка рівновага між людиною, яка «вносить пропозицію» у мовну структуру, та суспільством, яке в такому разі «вважає», що розвиток мови перебуває у процесі розгляду.

Близько трьох місяців тому я опублікував статтю в цьому журналі про зростання та повсюдне існування джерел зовнішніх даних, які доступні перекладачам, і немає ніяких сумнівів у тому, що зовнішні ресурси набули ще біль важливого значення для перекладачів, про що я прогнозував на початку. Ви лише подивіться, як інструменти перекладацького середовища розроблялися протягом останніх двох-трьох років. Незважаючи на те, що концепція перекладу пам’яті – центральна база даних, яка зберігає інформацію, раніше перекладену мною – це все ще важливий компонент, існують загальні з’єднуючі ланки джерел з деякими даними, про них я згадував у таких статтях, якTAUS або MyMemory («Моя пам’ять»). До того ж, багато інструментів – включаючи memoQDéjà Vu і Trados – пропонують готовий відповідний машинний переклад, що поєднує дві «глиби» – Google Translator (Перекладач Гугл) и Microsoft Bing Translator (Перекладач Майкрософт Бінг) – так само, як і невпинно збільшувану кількість пристроїв для машинного перекладу.

Можемо сперечатися весь день про те, наскільки корисні ці зовнішні джерела для перекладачів, але факт лишається фактом: «великі дані» вже стали перекладацькою святинею. Хоча це зовсім не означає, що наші голоси стануть слабкішими в якості мовних авторитетів, спілкування все більше може складатися з какофонії голосів, у яких наші власні голоси є лише частиною єдиного цілого. Решта людей цілком можуть користуватися безіменними джерелами, що заповнюють базу, котру ми використовуємо.

Жахливий сценарій? Я у цьому не впевнений. Можливо, це всього лише відображення дійсності. Але з тих пір, як я почав над цим розмірковувати, я усе частіше став повертатися до свого власного мовного джерела, своїх власних технологічних довідників та термінологічних баз, я усвідомив себе дійсно корисним.

Йост Цетцше

 
 
0 ответы

Ответить

Want to join the discussion?
Feel free to contribute!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *