Шість книг, які варто прочитати цього місяця Жіночого перекладу – рекомендовано нашими експертами
Тільки третина книг, перекладених англійською, належить жінкам-авторам. Серпень – місяць Жіночого перекладу, який прагне подолати цей дисбаланс, залучаючи більше людей до читання та купівлі книг жінок-авторок, а також спонукаючи видавництва перекладати їхні твори.
Аби долучитися, ми попросили декількох експертів порекомендувати улюблені книги.
Це далеко не вичерпний список, а скоріше відправна точка для того, щоб ви могли відкрити для себе більше чудових книг жінок з усього світу, перекладені англійською мовою.
- Маленький журавель із мертвого села, Янь Гелін, переклад з китайської Естер Тілдеслі
“Маленький журавель із мертвого села” шокує читачів своїм потужним початком. Друга світова війна добігає кінця, японці здаються. Село Сакіто на північному сході Китаю переповнене японцями, і коли китайці наступають,старійшини вирішують зберегти свою честь. Селяни вдаються до масового самогубства. Вижила лише одна людина – 16-річна Тацуру.
Тацуру, самотня і в країні, ворожій до японців, намагається втекти, але її ловлять торговці людьми і продають заможній китайській родині, які шукають сурогатну матір. Її ім’я змінюють на Дуохе, і їй кажуть, що вона повинна народити дітей їхньому синові, удаючи сестрою його дружини, Сяохуань. Між двома жінками зароджуються неочікувані стосунки в цій історії, яка охоплює кілька десятиліть правління Мао.
“Маленький журавель із мертвого села” – потужний роман про ідентичність, кохання і сім’ю, якому також вдається простежити складні емоційні, етичні та навіть політичні виклики післявоєнного Китаю. Це рідкісний приклад китайського роману, який зосереджується на японській героїні післявоєнної епохи, що підкреслює боротьбу таких жінок, як Дуохе і Сяохуань.
Рецензія Бейсі Лі
- La Bastarda, Тріфонія Мелібея Обоно, переклад з іспанської Лоуренса Шімеля
“Давай, спробуй. Тобі сподобається. Ти в лісі – ліс Фанг – вільний простір. Тепер ти вільна.” Свобода – це не те, до чого звикла сирота-оповідачка Окомо. Це робить цю конкретну сцену дивного сексуального бажання – подалі від гетеросексуальних патріархальних традицій села – ще більш захоплюючою. Родина Окомо належить до громади Фанг, найбільшої етнічної групи материкової Екваторіальної Гвінеї.
Цей короткий, гострий, захоплюючий роман розповідає про Окомо, яка розшифровує та долає обмежувальні норми культури Фанг і шукає свого батька, з яким вона розлучилась. Оповідь насичена правилами та ієрархіями,що структурують існування Окомо, а персонажі вирізняються своїм становищем, стосунками та досягненнями.
Проте Тріфонія Мелібея Обоно – і Лоуренс Шімель через свій переклад з іспанської – приваблюють нас до тих, хто не вписується в ці ієрархії. У цих стосунках між ізгоями можна знайти притулок, подалі від структурного та фізичного насильства, подалі під захистом лісу.
Рецензія Олівії Гелвел
- Золота шпилька, Се Се Цінхань, переклад з китайської Алекса Вуденда
“Золота шпилька” – це історичний детективний роман, дія якого відбувається за правління імператора Тан Іцзона (859–873 рр. н.е.) в Китаї. Головну героїню, Хуан Цзися, звинувачують у вбивстві. Вона переодягається хлопцем і проникає до палацу, щоб спробувати очистити своє ім’я.
Хуан Цзися опиняється в павутинні загадок, які потрібно розгадати на тлі підступних придворних битв та інтриг. У Китаї шпилька Хуан Цзися є такою ж культовою, як капелюх-журавлик і люлька Шерлока Холмса, і вона – розумна та смілива жінка-детектив.
Якщо ви цікавитесь китайською культурою, особливо епохою Тан, вам сподобається цей чудово написаний і хитросплетений роман.
Рецензія Бейсі Лі
- Шестеро письменниць із Балкан. Антологія перекладена з боснійсько-хорватсько-чорногорсько-сербської та македонської мов Віллом Фертом, а зі словенської – Олівією Гелвел
Антології можуть бути складними, а об’єднання письменників за довільними ознаками не позбавлене проблем. Але ця антологія, яка знайомить нас із шістьма письменницями із шести країн, що входили до складу Югославії до початку 1990-х років, є чудовим прикладом того, що може зробити гарна антологія.
Як одна з перекладачок, я упереджена, але ця збірка демонструє різноманітні форми та стилі та дає можливість зануритися та відкрити твори, які інакше важко знайти в англійському перекладі.
Під однією обкладинкою читачі можуть знайти автобіографічні твори, маловідомі розповіді про життя жінок у сільській Боснії, звивисту публіцистику про подорожі, жанрову поліфонічну історію про час і простір та оповідки,пов’язані дрібними предметами чи місцями. Як перекладачка словенських оповідань, я особливо захоплююся гумором, який історії Ани Светел привносять до збірки.
Рецензія Олівії Гелвел
- Блакитна книга Неба, написана та перекладена з валлійської Манон Стефан Рос
Оформлена у вигляді серії щоденникових записів, “Блакитна книга Неба” – це зворушлива історія стосунків між матір’ю та сином після того, як невказаний апокаліпсис спустошує Великобританію. Ровена та її син-підліток Ділан виживають самі у своєму валлійському селі, вирощують власну їжу та здійснюють набіги на сусідні будинки в пошуках інструментів і книг.
Ця книга є свідомим поглядом на молодіжний постапокаліптичний роман. Вона нагадала мені (у кращому сенсі) ядерні романи на кшталт “Дітей пилу” (1985) Луїзи Лоуренс або “Останніх дітей Шайвенборна” (1983) Гудрун Паузеванг.
Манон Стефан Рос зазвичай пише валлійською мовою. Англійська версія є чудовим відображенням повернення валлійської мови – аспекту роману, який, як цікаво, було представлено саме в перекладі. Минулого року роман став першою перекладеною книгою, яка отримала премію Йота Карнегі за дитячу літературу.
Рецензія Керол О’Салліван
- Існуємо такими, якими є: Постколоніальна автобіографія, Гарчі Каутар, переклад з французької Гарчі Каутар, переклад з французької Гарчі Каутар та Емми Рамадан
Літературний мемуар Гарчі описує становлення авторки та соціологині у східній Франції. Народившись у люблячій, працьовитій сім’ї з марокканської діаспори, Гарчі розвінчує міф про мультикультурну Францію, щоб відобразити несправедливість суспільства, де “фігура мусульманина втілює міф про ворога зсередини”.
Гарчі описує різні форми санкціонованого насильства, яке застосовується до постколоніальних громадян, що підпадають під прапор державного расизму, включаючи маргіналізацію жінок і заборону релігійних символів у державних школах. Елегантна проза Гарчі нагадує про страх, який відчували в багатьох спільнотах, коли смерть двох підлітків, які тікали від поліції, призвела до трьох тижнів жорстоких заворушень проти поліцейської жорстокості та поглиблення культурного розколу в 2005 році.
Написана потужною поетичною мовою, книга Гарчі красномовно описує, як дорослішання як сторонньої особи сформувало її ідентичність і розбудило її політичну свідомість. Цей своєчасний переклад дає актуальне уявлення про сучасне французьке суспільство.
Рецензія Ніколь Файярд
Джерело:
Статтю підготувала студентка 4-го курсу Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Боярська Вікторія Андріївна
Ответить
Want to join the discussion?Feel free to contribute!