ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ І МАЙБУТНЄ ПЕРЕКЛАДУ Марк Робінсон

Мені приємно думати, що у світі професійного перекладу ми перебуваємо попереду розвитку ШІ (штучного інтелекту). Вже кілька років існує певна форма ШІ – нейронний машинний переклад, і він став корисним інструментом для професійних лінгвістів – лише за певних обставин і для належних проектів із ретельною перевіркою. Такі великі мовні моделі, як ChatGPT, є чимось іншим, але я прогнозую, що вони стануть ще одним інструментом для лінгвістів у певних ситуаціях. Дозвольте мені пояснити!

У 1990-х роках професійні перекладачі почали використовувати технологію під назвою «Перекладацька пам’ять», яка, по суті, автоматизує те, що людині не під силу, а саме: запам’ятовує, які слова були використані в попередній роботі, щоб їх можна було повторно використати для забезпечення послідовності. З часом ця технологія стала кращою, навіть набагато кращою, для ефективного представлення попередньої роботи на розгляд, а також для забезпечення відмінного робочого середовища для професійного перекладача.

Крім того, дослідження «машинного перекладу» ведуться з часів Другої світової війни. За десятиліття він надзвичайно покращився, і це чудова річ для людства – люди можуть спілкуватися між культурами легше та дешевше, хоча й дуже недосконало. За останнє десятиліття в машинному перекладі з’явилася «нейронна» технологія, яка має певну здатність до штучного навчання. Завдяки всій цій науці та прогресу для професійних перекладачів стало корисним мати можливість ознайомитися з результатами машинного перекладу перед завершенням роботи, тобто лише для певних типів проектів «відредагований машинний переклад» може бути найдоцільнішим і найефективнішим способом роботи.

Останніми роками ці дві окремі технології почали об’єднуватися. Відмінне робоче середовище для професійних перекладачів, яке забезпечують такі постачальники перекладацької пам’яті, як Trados, також можна використовувати для консультацій із машинним перекладом, коли це необхідно, – і все це повністю під контролем людини-професіонала в єдиному робочому середовищі. Таким чином, на цьому етапі ми починаємо переосмислювати те, як перекладач проводить свій робочий день і які інструменти він використовує, але ключовим моментом є те, що людина-експерт абсолютно необхідна для забезпечення високої лінгвістичної якості, на яку заслуговують усі клієнти. Людина, яка перебуває в епіцентрі процесу, має в своєму розпорядженні великий набір інструментів, що розширюють і доповнюють її мовні знання.

Потім з’явився ChatGPT і т.д. – чи змінює це ситуацію? Ну, і так, і ні! Ми повинні бути готовими до неочікуваного. Клієнт може попросити нас перекласти контент, створений штучним інтелектом. Деякі постачальники лінгвістичних послуг замислюються над тим, як ШІ може допомогти в перевірці якості перекладених текстів. ШІ – найдивовижніший інструмент дослідження, якщо використовувати його з обережністю. З його допомогою можна запропонувати переклад з іншими особливостями. Розвиток технологій назавжди змінить спосіб, у який ми працюємо. Але я прогнозую, що людина-професіонал залишиться в епіцентрі перекладацького процесу – просто з іншим, дивовижним, відмінним інструментом на допомогу. Іноді його використання буде доречним, а іноді – ні. Компанія CSA Research у своєму звіті «Ринок лінгвістичних послуг» стверджує, що в основі успіху лінгвістичних послуг завжди залишатиметься людина.

Наступне питання – як називатиме себе професійний перекладач через 10 років? Зараз у хід ідуть такі терміни, як «експерт у галузі» або «людина в галузі». Мені подобається «лінгвіст-консультант». Я з нетерпінням чекаю, коли прочитаю цю статтю у 2033 році!

Марк бере участь в експертній дискусії Ради CIOL на Дні перекладача CIOL 15 березня 2024 року

Марк Робінсон має ступінь з германістики Ланкастерського університету та диплом CIOL з перекладу. Він використовував свої мовні навички в кар’єрі у сфері промислових експортних продажів та маркетингу, а потім на посаді директора перекладацької компанії Alexika Ltd. Марк захоплюється мовами та міжнародною комунікацією, перевагами вивчення молодими людьми нових мов і культур, статусом лінгвістів у світі, що стрімко змінюється, та цінністю професійної мовної кваліфікації.

Марк є членом Королівського інституту лінгвістів, дипломованим лінгвістом і членом Ради CIOL.

Погляди, висловлені на сайті CIOL Voices, належать автору і можуть не збігатися з думкою всіх членів CIOL або CIOL.

Джерело:

https://www.ciol.org.uk/AI-future-of-translation

Статтю підготував студент 4-го курсу Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” Столащук Любомир