Стокгольмський синдром

Кілька місяців тому Джуді випала честь виступити в SLAM! (Зустріч спілок скандинавської мови) у Мальме, Швеція. Це була фантастична подія, і після її закінчення Джуді провела чудовий відпочинок у Стокгольмі, Швеція. Там вона дізналася, що термін “Стокгольмський синдром” походить від дійсного випадку пограбування банку у Швеції в 1970х. Абсолютно логічно, що поняття базується на реальних подіях, але Джуді чомусь вважала, що психолог, який ввів цей термін, був зі Стокгольма. Тепер, коли наша команда дізнались про це, ми замислились: як часто лінгвісти та власники малого бізнесу здатні розвивати Стокгольмський синдром щодо клієнтів, співпраця з якими не була такою плідною, як хотілося б. Звичайно, ми тут дещо перебільшуємо, і ми не маємо на увазі, що клієнти тримають вас у заручниках, але дозвольте нам дещо пояснити (а про Стокгольмський синдром ви можете прочитати тут):
Стокгольм у вересні. Фото зроблене Джуді.

Часом клієнти просто залишають бажати кращого. Якщо у вас є клієнт, який неодноразово не платить вам і продовжує просити вас взяти на себе більше роботи, або ввічливо відмовтеся, або попросіть оплатити заздалегідь. Не потрібно їм співчувати. Вам потрібно слідувати своїм діловим інтересам, які в основному полягають в отриманні грошей за надані послуги.
Часом клієнти бувають жорстокими. Ми всі чули історії: існують настільки нерозсудливі клієнти, що їх поведінка негативно впливає на ваше психічне здоров’я. Таких небагато, але якщо вже зустріли таких — тікайте геть без докорів сумління. Вам справді слід пишатись з приводу того, що ви не найманий працівник, а підрядник або фрілансер, а це означає, що ви обираєте з ким працювати або не працювати. Слід визнати, що втеча від цікавої роботи — це трохи нерозумно, але навіть якщо робота хороша, немає жодної причини миритися з жорстоким клієнтом. Звичайно, немає єдиного визначення поняття “жорстоке поводження”, оскільки у нас всіх різний рівень терпимості. Але в нашому розумінні, якщо ви думаєте про конкретного клієнта більше, ніж хочете, і ці думки викликають стрес, настав час дуже професійно і доброзичливо попрощатися.

Говорячи про прощання: у нас часто виникає питання про те, як саме слід його формулювати. Потрібно використовувати власний стиль і тон під час складання таких повідомлень, але ось кілька ідей. Не обов’язково вказувати причину, але ви, звичайно, можете, якщо хочете (ми зазвичай воліємо скоротити та пришвидшити процес, щоб зменшити наші втрати).
“Щиро дякую Вам за інтерес до моїх послуг. Люб’язно повідомляю, що в майбутньому я не буду співпрацювати з Вашою фірмою/компанією”.
“Дякую за Ваше попереднє звернення. Співпрацювати з Вашою фірмою/компанією було приємним досвідом, проте я не маю наміру його. Буду вдячним(ою), якщо ви усунете мене із списку партнерів”.
Варіант 3: Нічого не робити, не реагувати і, можливо, (у крайньому випадку) заблокувати відправника. Нам такий варіант не до вподоби, але він, безумно, також має право на існування.
Що ви думаєте з цього приводу, шановні колеги? Чи страждали ви колись від стокгольмського синдрому? Якщо так, то як ви побороли цю проблему? Будемо вдячні, якщо поділитеся власним досвідом.

Переклад статті виконала студентка КПІ – практикантка ТОВ МЦП Майвік Солюшнс Юлія Ковтун (2021 рік)